Уже кілька років українська молодь святкує свято Хелоуіна. Найбільш масштабно його відзначають у США і, на мою думку, в нас воно з’явилося та прижилося тільки після масового засилля американських фільмів (про вплив «голубих екранів» на психіку людини знаємо немало). Сучасний Хелоуін давно втратив вже свій початковий зміст. Зараз він представляє собою привід поприколюватися, вбратися в чудернацькі костюми, налякати і налякатися. А колись…
Одне з найвеселіших свят США бере свій початок від кельтських легенд про друїдів. Вони вважали Хелоуін символом приходу зими і темних сил, тому що дні ставали все коротшими, а ночі – довшими. У цю ніч межа між світами живих і мертвих була найменшою, і відчинялися ворота між ними. Отже, Хелоуін – це ще і спроба зрозуміти зв’язок між нашим і потойбічним світами. Ніч Хелоуіна – це перехід, ворота з одного світу в інший.
Якщо ж вони не отримують своєї нагороди, то ці маленькі «чортенята» можуть жорстоко пожартувати над вами. JУ цей день кельтські жерці-друїди передбачали майбутнє. А простий народ (який вірив, як і ми, що як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш) веселився на повну. Наряджалися всі у маскарадні костюми, щоб обдурити злих духів, які могли накликати нещастя. А щоб догодити добрим духам предків, на порогах домівок виставляли їжу. Діти у цей день, переодягнені в чудернацькі страхітливі костюми різних відьмочків, дракул, привидів і франкенштейнів, ходять по хатах і страхітливим: «Цукерки або смерть», – випрошують собі солодощі
Атрибутика Хелоуіна специфічна: нічний час, кажани, коти, павуки, скелети, злі духи, скелети, упирі, привиди, гобліни, страшні історії як спогади про діяння злих духів.
Найголовнішим же атрибутом свята є гарбуз. Без нього, зробленого у вигляді смішної або страхітливої мармизи, це свято уявити неможливо. Традиція вирізати із випотрошених гарбузів страхітливі мармизи походить з ірландського фольклору. А саме – з легенди про скупого Джека. За однією з версій легенди, п’яниця і брехун Джек якось обманув самого Сатану, загнавши того на дерево. Дозволивши потім Сатані спуститися, він отримав у нагороду можливість уникнути пекла, але і в рай він потрапити вже не міг зі своїми іграшками. Сатана дав йому лампаду у вигляді випотрошеного гарбуза з вугіллям всередині, щоб Джек міг освітлювати собі дорогу у вічній холодній мерзлоті. Цікаво, що в Ірландії, а надто за давніх часів, гарбузів не вирощували, тож перші страхітливі обличчя Джека вирізали з картоплі, яблук. А вже після еміграції до США переконалися, що гарбуз для цього підходить найкраще. Також гарбуз символізував кінець сільськогосподарських робіт і обіцянку нового урожаю – народження життя зі смерті.
У різних країнах по-різному святкують це свято, але суть залишається незмінною. У Китаї Хелоуін відомий як Teng Chieh – день «поминання» предків. У цей день перед фотографіями померлих родичів ставиться їжа і вода, а також ліхтарик, який освітлює дорогу душам предків, які подорожують цієї ночі. Монахи в буддистських монастирях виготовляють з паперу “човни долі”, деякі з них дуже великі за розмірами. Ввечері ці човни спалюють, щоб дим допоміг душам предків добратися до небес.
У Німеччині замок Франкенштейна в Дармштадті притягує в ніч на 1 листопада тисячі людей, перевдягнених у костюми чудовиськ, а місцеві жителі вірять в те, що саме цієї ночі привид господаря з’явиться на даху замку.
У Чехії розпалюють вогнища і ставлять біля них стільці для померлих людей, щоб ті могли грітися біля полум’я. В Ірландії – горять вогнища по всій країні.
В Латинскій Америці та Іспанії святкують Ель Діа де лос Муертос (День померлих), і хоч це може видатися сумним днем, але дійство триває протягом трьох днів, і відзначається повернення померлих на землю. Найбільш вражаючі дійства Франції проходять в передмісті Парижа – у Діснейленді і в Лимоні. Саме сюди щорічно приїжджає більш ніж 30 тисяч людей, саме тут проходять паради гоблінів, упирів і привидів, а дороги освітлюються ліхтарями – гарбузами. У цю ніч бари і кафе французьких міст пропонують «відьмацькі» страви і напої, а їх відвідувачі одягаються не менш помпезно, ніж учасники парадів і дійств.
Українці ж святкують Хелоуін по-своєму. Хоча важко сказати, чи прийняли українці Хелоуін, як своє рідне свято. Швидше за все, його відзначає лише молоде покоління, а старші люди залишаються вірними українським традиціям. Про те євроклубівці вирішили ознайомити з цим святом молодь КПЛ. Прозвучали розповіді про традиції святування Хелоувіну в різних країнах Європи за домопогою мультимедійних засобів.
А вам бажаєм, щоб у цей день ваш гарбуз завжди був при вас, і щоб у ньому палала яскрава свічка. Ну, тобто не губіть голову. І хай завжди у ваших серцях горить світлий вогонь!!!